Босх знав

Голандець Ієронім Босх на межі XV - XVI століть зобразив сучасну українську політичну модель ім. Партії Регіонів.

На передньому плані зображені: Фокусник, який показує фокус з наперстками чи то реформами. Народ який намагається розгадати схему фокусу, а в цей час людина в білому виймає гаманець з кишені цікавого глядача.

Схема стара як світ. Тож Сім'я шлеперів (один з підвидів грабіжників, вперше українці масово дізналась про цей жаргонізм з виступу президента Януковича. Прим.авт.)  прийшовши до влади не стала вигадувати нічого нового.

А ось сучасні ілюстрації з життя наперсточників по Босху.

Ілюстрація 1)

Суд, черкаський найсправедливіший суд, і біля нього як завжди пропонують узаконити незаконне... добре хоч будівництво, хоча якщо передзвонити в цю контору тісно пов'язану з черкаською фемідою, то за окрему плату можна буде узаконити усе ... вчора було незаконне? Заплати пару тисяч зелених і ти вже маєш індульгенцію від черкаського правосуддя (чи то лівосуддя?)

Ілюстрація 2)

Сесія Черкаської обласної ради. Слуга народу від Партії Регіонів використовує усі дві свої натруджені непосильною працею кінцівки, щоб проголосувати стаханівським методом за себе і свого колегу депутата, в цей час товаріщ начальник черкаської міліції Дєрновий сидить в трьох метрах від нашого стаханівця..

Наскільки я суспільно-небезпечний

2 роки тому мене з 1 по 4 червня "закрив" в Придніпровському ізоляторі тимчасового тримання суддя Валерій Чепурний
за дрібне хуліганство, яке проявилось, на думку Феміди під час протестної акції опозиції 24 травня 2011 року.
Тоді я перший взяв у руки балончик з фарбою і на паркані під обласною адміністрацією написав, що ця влада має піти у
небуття.
Суддя Чепурний тоді нашвидкоруч запроторив мене і Сергія М. за ґрати, адже він як представник правосуддя тоді порахував,
що ми становимо небезпеку суспільству і штрафом чи попередженням відбутись не можна, треба ізолювати нас від людей.
 Насправді я швидко забув про ту відсидку і вже навіть обличчя судді Чепурного не пам'ятаю, розумію, що судді в нас легко
піддаються навіюванню з боку владутримаючих і тому за останніми статистичними даними українському правосуддю довіряють 5.7 % українців.
Пройшло 2 роки і тут прогреміла в ЗМІ інформація, що під пабом "Оскар" якийсь невідомий наніс декілька ударів ножем депутату
Черкаської райради О.Яценку (ВО "Батьківщина") Депутат потрапив в реанімацію боротися за життя, а злочинець - в міліцію.
І от на вихідних дізнаюсь, що суддя Чепурнний еволюціонував та гуманізувався, і під заставу відпустив мужика який любить
різати вночі людей на свободу... тож виявляється я набагато небезпечніший ніж маньяк з ножем?

P.S.
Чогось мені здається, що лівосуддя імені чепурних може призвести до правосуддя імені Лінча.

Опозиціонер подав в суд на Одарича

Активіст молдодіжного крила черкаської Об’єднаної опозиції, герой мовного майдану, якому міліція зламала руку, Ігор Сичов подав адміністративний позов на рішення виконкому Черкаської міської ради щодо встановлення п’ятиденного терміну повідомлення влади про масові заходи.

“Це рішення обмежує моє право як громадянина на мирні зібрання, гарантоване мені Конституцією, порушує низку законів і є ні чим іншим, як політичним замовленням черкаської влади, яка панічно боїться черкащан, – вважає Ігор Сичов. – Київська міська адміністрація також ухвалювала подібне політичне рішення, однак Київський окружний адміністративний суд його скасував. Сподіваюсь, те жбуде і з рішенням Черкаського міськвиконкому”.

Навіть якщо цього не станеться, наголошує опозиціонер, він збирається пройти всі судові щаблі в Україні, дійшовши, якщо доведеться, і до Європейського суду з прав людини.

“Це буде моїм невеликим додатком до тих аргументів, які наводитиме Україні Євросоюз, ставлячи перед Януковичем чіткі завдання повернути країну до демократичного шляху розвитку”, – переконаний Сичов.

Антинародні дії Одарича та Тулуба викликали реакцію зі всієї України. Заява коаліції громадських організацій.

Громадська організація “Воля ХХІ” звернулася до київських колег з приводу абсурдних рішень черкаського міськвиконкому про мирні зібрання, і ось реакція.
Коаліція громадських організацій Всеукраїнська ініціатива “За мирний протест”, ВГО “Інститут Республіка”  Заява до Одарича та черкаської міліції:

ЧЕРКАСЬКИЙ МІСЬКВИКОНКОМ УХВАЛИВ АНТИКОНСТИТУЦІЙНІ РІШЕННЯ, ЯКІ ОБМЕЖУЮТЬ СВОБОДУ МИРНИХ ЗІБРАНЬ
Як нам стало відомо, Черкаський міськвиконком  20.02.2013 та 21.02.2013 ухвалив рішення № 190 та № 194, які всупереч Конституції України обмежують свободу мирних зібрань у Черкасах. Ці рішення ухвалені у закритому порядку, без консультацій з громадськістю, та не оприлюднені належним чином у засобах масової інформації.
Тим не менше, ці рішення вже мають конкретні наслідки: чиновники міськвиконкому (начальник відділу документообігу Веретільний Н. О.) на підставі цих рішень відмовляється приймати повідомлення про мирне зібрання.
Як нам стало відомо з неофіційних джерел, насправді Черкаський міськвиконком ухвалив, зокрема, зміни до п. 8.6. свого Регламенту, згідно яких встановив форму і термін повідомлення про мирні зібрання у Черкасах. Такі повідомлення треба подавати «в письмовій формі не пізніше як за п’ять днів до запланованої дати їх проведення». Також Черкаський міськвиконком обмежив право громадян, які не досягли 18-річного віку, бути організаторами мирних зібрань і визначив перелік місць у місті Черкаси «на яких можливе проведення масових заходів».
Наслідком такого рішення Черкаського міськвиконкому можуть стати репресії проти організаторів та учасників зібрання, яке планується 25 лютого 2013 року у Черкасах.
У зв’язку з цим Всеукраїнська Ініціатива «За мирний протест!» та ВГО «Інститут Республіка» заявляють:

1. Рішення Черкаського міськвиконкому, які стосуються реалізації свободи мирних зібрань у місті Черкаси, ухвалені з порушенням Конституції України, зокрема, ч. 1 ст. 92 Конституції, яка встановлює: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Таким чином, орган місцевого самоврядування, яким є Черкаський міськвиконком, не має конституційних повноважень визначати термін повідомлення про мирне зібрання, права і обов’язки організаторів та учасників цих зібрань. Адже його «рішення» не є законами України.

1. Рішення Черкаського міськвиконкому, які стосуються реалізації свободи мирних зібрань у місті Черкаси, протирічать Рішенню Конституційного Суду України від 19.04.2001 № 4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання). Це Рішення говорить: «Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».

Черкаський міськвиконком не є законодавчим органом, а його рішення не є законодавчим актом, тому Черкаський міськвиконком не має жодних конституційних повноважень встановлювати конкретні терміни повідомлення про мирні зібрання.
Сьогодні конкретні терміни повідомлення про мирні зібрання в Україні законодавчо не врегульовано, отже, громадяни можуть повідомляти про свої зібрання у будь-який момент, який передує зібранню.
Всеукраїнська Ініціатива «За мирний протест!» та ВГО «Інститут Республіка» вимагають від Черкаського міського голови С. Одарича та Черкаського міськвиконкому негайно скасувати свої антиконституційні рішення, які обмежують свободу мирних зібрань у Черкасах.
Якщо цього не буде зроблено, ми звернемось до суду з позовом про скасування згаданих рішень. Подібні «рішення» міськвиконкомів вже були скасовані за рішеннями судів або за протестами прокурорів у Дніпропетровську, Сімферополі, Ужгороді, Чернівцях, Житомирі, Донецьку, низці інших обласних та районних центрів України.

Одарич з Горкуном стали радикальними опозиціонероами!

20 та 21 лютого Черкаський міський виконавчий комітет прийняв рішення №190 та 194, які регламетують мирні зібрання в місті Черкаси. Текст цього рішення приховується спеціально про це кажке прінтскрін з сайту МВК, останні рішення опобліковані за 19 число,  Тобто рішення не опубліковане і не вступило в законну силу.

А це означає, що громадяни не мали можливості ознайомитись з текстом рішення. Але виявляється, що працівники виконавчого комітету користуються цим рішенням, і відмовляються приймати листи від громадян, відповідно до нього, хоча громадяни не екстрасенси і ніхто не знає текст цього рішення.

Ось відмова міськвиконкому прийняти лист.

А тепер спробою пояснити “на пальцях”, що відбулось під пильним керівництвом Одарича в Черкасах 20-21 лютого 2013 року.
1. Черкаський міський виконавчийй комітетет пийняв таємне рішення яке регламентує проведення мирних зібрань громадян.
2. Черкаський міськвиконком вирішив, що Одарич може з Горкуном трактувати 39 статтю Конституції України,  хоча навіть Конституційний Суд України не взяв на себе повноваження це робити.
3. Це рішення міськвиконкому порушує 39 статтю Конституції України адже встановлює терміни повідомлення.
4. Одарич з Горкуном знали, що опозиція в понеділок 25 числа проведе акцію, і на скору штампанули якісь два рішення які не опублікували але змусили працівників виконкому діяти згідно з ними.
Висновок. Одарич з Горкуном спеціально зробили протизаконне рішення виконкому, адже знають, що будь-яка абсурдна заборона викликає революційні реакції в суспільстві і прискорює падіння режиму.

Завдяки “пакращенню” в лавах черкаських журналістів значно прибуло

“Пакращення” невпинно крокує Черкащиною,  Завдяки стаханівській праці Тулуба, не тільки надої корів та приплід поросят збільшується, але й тими ж стаханівськими темпами росте кількість черкаських телеоператорів. Народ ще не знає, що крім “Росі” та “Вікки” в Черкасах ще є безліч телекомпаній, чиї ОПЕРАтори фільмують кожне мирне зібрання  в місті.
Після успішного підглядання за Ю.Тимошенко в туалеті, і оприлюднення фетишиських відео, невідомою ТРК адміністрації президента, я так розумію по всій Україні була дана вказівка створити філії цієї структури для постійного спостереження за народом.
Ось фото з мирного зібрання під Черкаським УМВС. Там було купа невідомих відеооператорів, невідомих каналів ТБ, які не могли внятно відповісти який телеканал вони представляють. Зазвичай піти на “інтервью” з цими акулами пера дуже важко, крім “не знімай нас, ми на роботі” ці працівники таємних ЗМІ ніколи нічого не відповідають.

фото знімав на телефон, тому не дуже якісне, але я нарахував 5 чоловік з камерами, шостий оператор ховався в кущах з іншої сторони управління МВС.

                СБУ TV?  МВС TV? АРМІЯ TV? УБОЗ TV? ПОДАТКОВА TV? Можливо хтось має інші версії?

Тільки об'єднання формальних і неформальних молодіжних рухів дасть іскру революційним змінам в Країні

В силу свого віку, часто ріжуть вухо тези, накшталт, молодь зараз це або "алкаші" і наркомани, або тупі мажори яких нічого в житті не цікавить. Я цю тезу вважаю абсурдною, і ось чому:

 Молодь завжди була, є і буде на передових барикадах боротьби з соціальною і національною несправедливістю. 

Історія

 Давайте проаналізуємо факти, хто першим лягав на амбразуру ворога, розпалював іскру, з якої мала початися Українська революція?!

29 січня 1918 року Київ і Україну вийшли захищати тільки курсанти-кадети, під станцією Крути.

          Десятки  тисяч молодих людей свідомо пішли у лави УВО, ОУН та УПА.

У вересні 1965 під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі «Україна» в Києві молоді диседенти  організували акцію протесту. Василь Стус, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл  закликали партійне керівництво і київську еліту засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час.

Студенська революція на граніті  —  голодування української  молоді 1990 року з вимогами:недопущення підписання нового Союзного договору;
перевиборів Верховної ради УССР  на багатопартійній основі;
проходження військової служби юнаками-українцями на території України;
націоналізації майна Компартіїї України  та ВЛКСМ ; Голодування студентів на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) та масові акції протестів у Києві , провідну роль у яких відігравали студенти та учні технікумів та ПТУ , тривали з 2 жовтня  до17 жовтня 1990 року. Влада змушена була задовольнити майже всі вимоги протестувальників.

Чому усі ці героїчні дії української молоді протягом 70 років не призвели до Української революції і до її премогои? Відповідь очевидна - розрізненість,малочисельність та відсутність підтримки і як наслідок легка здобич для східної, комуністичної орди.

                                                                   Сучасність

 А що зараз? Невже зараз інша молодь? Ні, та ж сама, точнісенько та ж сама! Але в умовах юридичної незалежності країни  амбразура інша. 

Хто багатотисячним хором прокричав знамените "Спасібо жітелям Донбаса за президента підараса" (цитата) ? Багатотисячні трибуни армії фанів Динамо Київ.

                                                

Хто дав по морді Табачнику ? Студентка, дівчинка з Черкас Дарина Степаненко.

                                                         черкащанка б'є міністра освіти

Хто вийшов на захист несправедливо засуджених за чуже вбивство, родини Павличенків? Тисячі молодих футбольних вболівальників з усієї України.

                                               Марш підтримки Павличенків в Черкасах

Хто почав і неприпиняв акції протесту проти мовної провокації Колісниченка-Ківалова?

Українська молодь, яка не розійшлася і не припинила голодування навіть тоді коли деякі  політики почали святкувати якісь міфічні перемоги над законом "Про мови".

 тут в більшості світлини на тему як черкаська молодь проводить літні канікули))

                                                   Наметове містечко молоді  в Черкасах

Перше перекриття бульвару Шевченка вночі під дощем 6 липня 2012 року після  розгону наметового містечка

  Друге перекриття бульвару Шевченка 8 липня в знак протесту проти мовної шизофренії Колісніченка і брутального розгону мовного містечка

                                       Черкаси, молодь святкує День народження...

Ось і нещодавно, тільки в молодої дівчини вистачило духу, щоб превселюдно зганьбити потвору Жіріновського.

 

Замах капустою

Цей список можна продовжити безкінечним переліком протистояння української молоді будь яким посяганням на соціальну і національну складову нашої держави.

Літо 2012, зокрема в Черкасах, показало, що на вістрі боротьби стояли молоді люди, та це і зрозуміло, адже я завжди повторюю, що найбільш зацікавленими у докорінних змінах Країни є саме молоді люди, адже нам тут жити і виховувати дітей.

Тож історичні паралелі доводять одозначно, що молоде покоління  першим йшло в бій завжди і в1918 і в 2012 роках. Але проблема полягає в одному - єдності молодіжних рухів. Адже кожна політична партія має свою молодіжну органзіцію, кожне місто своїх футбольних ультрас, безліч субкультурних, спортивних та ін. молодіжних рухів, і як правило, з єдиним світоглядом щодо минулого, теперішнього і майбутнього держави. Найголовнішим тепер в умовах сучасної латентної окупації є об'єднання на взаємовигідних умовах розрізнених молодіжних рухів та організацій, адже мета в усіх одна, повалення антинародного окупаційного режиму та докорінні цивілізаційні зміни держави. І тоді є усі шанси повторити Крути, тільки з протилежним результатом: окупантів буде 300 а нас тисячі!