Тільки об'єднання формальних і неформальних молодіжних рухів дасть іскру революційним змінам в Країні

В силу свого віку, часто ріжуть вухо тези, накшталт, молодь зараз це або "алкаші" і наркомани, або тупі мажори яких нічого в житті не цікавить. Я цю тезу вважаю абсурдною, і ось чому:

 Молодь завжди була, є і буде на передових барикадах боротьби з соціальною і національною несправедливістю. 

Історія

 Давайте проаналізуємо факти, хто першим лягав на амбразуру ворога, розпалював іскру, з якої мала початися Українська революція?!

29 січня 1918 року Київ і Україну вийшли захищати тільки курсанти-кадети, під станцією Крути.

          Десятки  тисяч молодих людей свідомо пішли у лави УВО, ОУН та УПА.

У вересні 1965 під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі «Україна» в Києві молоді диседенти  організували акцію протесту. Василь Стус, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл  закликали партійне керівництво і київську еліту засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час.

Студенська революція на граніті  —  голодування української  молоді 1990 року з вимогами:недопущення підписання нового Союзного договору;
перевиборів Верховної ради УССР  на багатопартійній основі;
проходження військової служби юнаками-українцями на території України;
націоналізації майна Компартіїї України  та ВЛКСМ ; Голодування студентів на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) та масові акції протестів у Києві , провідну роль у яких відігравали студенти та учні технікумів та ПТУ , тривали з 2 жовтня  до17 жовтня 1990 року. Влада змушена була задовольнити майже всі вимоги протестувальників.

Чому усі ці героїчні дії української молоді протягом 70 років не призвели до Української революції і до її премогои? Відповідь очевидна - розрізненість,малочисельність та відсутність підтримки і як наслідок легка здобич для східної, комуністичної орди.

                                                                   Сучасність

 А що зараз? Невже зараз інша молодь? Ні, та ж сама, точнісенько та ж сама! Але в умовах юридичної незалежності країни  амбразура інша. 

Хто багатотисячним хором прокричав знамените "Спасібо жітелям Донбаса за президента підараса" (цитата) ? Багатотисячні трибуни армії фанів Динамо Київ.

                                                

Хто дав по морді Табачнику ? Студентка, дівчинка з Черкас Дарина Степаненко.

                                                         черкащанка б'є міністра освіти

Хто вийшов на захист несправедливо засуджених за чуже вбивство, родини Павличенків? Тисячі молодих футбольних вболівальників з усієї України.

                                               Марш підтримки Павличенків в Черкасах

Хто почав і неприпиняв акції протесту проти мовної провокації Колісниченка-Ківалова?

Українська молодь, яка не розійшлася і не припинила голодування навіть тоді коли деякі  політики почали святкувати якісь міфічні перемоги над законом "Про мови".

 тут в більшості світлини на тему як черкаська молодь проводить літні канікули))

                                                   Наметове містечко молоді  в Черкасах

Перше перекриття бульвару Шевченка вночі під дощем 6 липня 2012 року після  розгону наметового містечка

  Друге перекриття бульвару Шевченка 8 липня в знак протесту проти мовної шизофренії Колісніченка і брутального розгону мовного містечка

                                       Черкаси, молодь святкує День народження...

Ось і нещодавно, тільки в молодої дівчини вистачило духу, щоб превселюдно зганьбити потвору Жіріновського.

 

Замах капустою

Цей список можна продовжити безкінечним переліком протистояння української молоді будь яким посяганням на соціальну і національну складову нашої держави.

Літо 2012, зокрема в Черкасах, показало, що на вістрі боротьби стояли молоді люди, та це і зрозуміло, адже я завжди повторюю, що найбільш зацікавленими у докорінних змінах Країни є саме молоді люди, адже нам тут жити і виховувати дітей.

Тож історичні паралелі доводять одозначно, що молоде покоління  першим йшло в бій завжди і в1918 і в 2012 роках. Але проблема полягає в одному - єдності молодіжних рухів. Адже кожна політична партія має свою молодіжну органзіцію, кожне місто своїх футбольних ультрас, безліч субкультурних, спортивних та ін. молодіжних рухів, і як правило, з єдиним світоглядом щодо минулого, теперішнього і майбутнього держави. Найголовнішим тепер в умовах сучасної латентної окупації є об'єднання на взаємовигідних умовах розрізнених молодіжних рухів та організацій, адже мета в усіх одна, повалення антинародного окупаційного режиму та докорінні цивілізаційні зміни держави. І тоді є усі шанси повторити Крути, тільки з протилежним результатом: окупантів буде 300 а нас тисячі!

 

Тулуб з Івакіним можливо вже півроку живуть в наметі

 

Вже пройшло півроку з того моменту (мовний майдан черкаської молоді у липні 2012 р.), коли група молодиків "молодорегіональної" зовнішності, під прикриттям батальону міліції, арештувала людей за вигаданими причинами, вкрала десяток туристичних наметів, спальних мішків, мій фотоапарат та гаманець з 2 тис. гривень. Тоді мені зламали руку, невідомо для чого, адже жодних протоколів проти моїх протиправних дій міліція не склала. 

 Але я не про це. Я про те, що  після цієї крадіжки, я зразу ж написав заяву в міліцію про злочин, а саме про крадіжку. І вже півроку як жодної інформації про те де знаходяться мої речі, я не знаю. Вперте небажання правоохоронних органів розслідувати хто був замовником розбійного нападу і хто зараз користується моїми наметами, спальними мішками, фотоапаратом SONY CiberShot та грошима, наводить на думку, що чиновники найвищої ланки Черкаської обласної адміністрації цим майном саме і заволоділи! Інших версій в мене немає.

В підтвердження своєї гіпотези, що саме С.Тулуб та Е.Івакін імовірно заволоділи моїм майном для власних потреб є наступні аргументи:

1.  Івакін, є заступником С.Тулуба, він приходив близько 2 години ночі в наше наметове містечко, говорив якісь нісенітниці, і з цікавістю розглядав туристичні намети, що, ще тоді викликало в мене підозри. 

                               

                             

2. Міліція і прокуратура відмежувалась від розслідування крадіжки, хоча я неодноразово писав заяви про  злочин.. Розгін мовного майдану в Черкасах мав великий загальноукраїнський резонанс, тому вважаю небажання правоохоронців встановити місцезнаходження вказаних речей і грошей, є наслідком того, що ними заволоділи найвищі чиновники області.

 3. Керував організованим злочинним угрупуванням молодиків, які під прикриттям батальйону міліції крали намети та інші речі, чоловік схожий на керівника управління молоді та спорту В.Березу.

Також, не тільки я помітив ,що усе награбоване молодики несуть до приміщення Черкасьої облдерадміністрації, де в той момент ймовірно і чекали Тулуб та Івакін.

Я нічого не стверджую, це лише припущення, але бездіяльність правохоронних органів протягом 6-ти місяців, викликає великі підозри, чи не наживаються керівники області, за рахунок присвоєння майна черкаської молоді?

 Насправді, не дуже то й переймаюсь втратою речей, але якщо моя версія правдива, то кожен черкащанин може стати жертвою крадіжок воровської шайки з ОДА. Слідкуйте уважно за своїми речами, особливо в центрі міста...

Можливо в когось є ще якісь версії?

 

Плакати «Черкаси – найкраще місто» міліція точно не заборонятиме

 

 Черкаси – Працівники правоохоронних органів часто самі порушують закон і вчиняють неправомірні дії відносно протестувальників на акціях і навіть простих перехожих, нарікає черкаська молодь. У самій міліції кажуть, що діють лише згідно з буквою закону і дбають про безпеку громадян.

Лідер молодіжного руху спротиву у Черкасах Ігор Сичов неодноразово мав досвід спілкування з міліцією. Втім, каже хлопець, найбільш негативною була «зустріч» улітку минулого року. На початку липня на центральній площі Черкас беркутівці із застосуванням фізичної сили знесли мовне наметове містечко. Якраз під час силового протистояння Ігор, який мітингував проти скандального закону «Ківалова-Колесніченка», і постраждав – йому правоохоронці зламали руку.

"Працівники, особливо патрульно-постової служби, яким нічим зайнятися під час несення служби, можуть просто забрати у відділок"

Ігор Сичов

 

«Фактично найбільш негативним досвідом став черкаський мовний майдан шостого липня, коли просто сотня міліціянтів його знесла, а мені поламали кисть, – розповідає Ігор Сичов. – Кожній молодій людині так чи інакше доводиться стикатися з міліцією. Але, оскільки я вже став досить публічною людиною, крім запитань на вулиці, міліціянти мене особисто не чіпають. Втім, я звичайно бачив як працівники, особливо патрульно-постової служби, яким або нічим зайнятися під час несення служби, можуть просто забрати у відділок, можуть обшукати на вулиці кого завгодно, порушуючи цим закон».

В Управлінні МВС України у Черкаській області Радіо Свобода повідомили, що працівники прокуратури перевірили дії правоохоронців під час мовного майдану і цитую «порушення закону з боку працівників міліції не виявили». Що ж до перевірок людей на вулиці, то працівники міліції мають на це право, каже заступник начальника управління громадської безпеки в Черкаській області Володимир Тютюнник.

«Є злочини, коли потерпілий звертається до працівника міліції і дає певні прикмети злочинців. Відповідно працівники міліції працюють по прикметах, які має велика кількість пересічних громадян. Тому працівники міліції повинні перед тим, як підійти, представитися, пояснити причину, чому звертаються, показати документи. Якщо є якісь підозри, таких людей працівники міліції мають право доставити у службове приміщення, щоб з’ясувати, що це за людина і чи не причетна вона до будь-якого правопорушення», – зазначає він.

Заборони немає, але правоохоронці забороняють

Іще один житель Черкас, який побажав залишитися невідомим, розповів Радіо Свобода, що місцеві правоохоронці неодноразово перешкоджали йому та його друзям приносити на публічні заходи стяги. Так, наприклад, хлопцям не дозволили внести до стадіону чорний прапор Холодноярської республіки із білим написом «Воля або смерть».

«Розцінили цей напис так, що ми або доб’ємося свободи або всіх перестріляємо. Хоча насправді він стосувався самих активістів, які або доб’ються свободи або просто «знайдуть свою смерть». Правоохоронці казали, що банери мають надто радикальні написи. Або ж навіть от не подобався чорний колір банерів, тому що він «не відповідав ситуації», – каже хлопець.

Натомість Володимир Тютюнник пояснює: як такої заборони на внесення стягів на публічні заходи немає. Втім, щоб уникнути непорозуміння між людьми, міліція радить не приносити банери з такими написами. Натомість правоохоронець пропонує черкаській молоді писати плакати із гаслами на кшталт «Українці – найкращі люди» або ж «Черкаси – найкраще місто». Такі транспаранти, каже він, точно ніхто не заборонятиме. 

 

Дар’я Бунякіна

12.01.2013