Харків, Евро та Допа і Гєпа

 19-го квітня поїхав в Харків у складі групи Об'єднаної опозиції Черкащини. Я і двоє хлопців, представляли "Волю" в когорті з півсотні черкащан, що приїхали відстояти правосуддя в Україні під Харківський апеляційний суд.

Друга столиця України зустріла неприємними совковими пейзажами та засміченістю вулиць, облущеними будинками та розбитою, так би мовити, інфраструктурою. Особливо запам'ятався великий парковий ліхтар в центрі Харкова, що був змотаний докупи дротом... думає подібні ноу-хау від Допи і Гєпи мають ввести в естетичний екстаз вибагливих європейських вболівальників. Важко уявляю, як там через місяць буде Євро....Допа і Гєпа (тобто Добкін і Кернес) попрацювали гарно тільки над тим, щоб Харків мітингувальників зустрів тисячами міліціантів. В центрі міста в кожному дворі стояли автобуси напхані міліцією. Але здивував не сам факт наявності тисяч мєнтів, а тим, що міліцію звозили автобусами з російськиими прапорами!!!
 І з мовчазної згоди цих РФ-поліцейських, трощилися намети "Батьківщини" молодиками спортивної статури, аж до поки одного люди не впіймали і не почали рвати на шматки, в прамому сенсі цього слова, міліція змогла його сховати від суду Лінча, тільки напівпритомного і напівголого... Міліція його саме ховала, хоча коли на їх очах він з співучастниками трощили агіт.намети в центрі міста, міліцію це абсолютно нен займало...як і в російській синтенціїї: Милиция следит за порядком, беспорядки её не интересуют...

                        Російські прапорці майоріли в автобусах з міліцією..начебто українською

                        

Скажи будь-що, щоб я тебе побачив - Сократ, або Сергій Олегович Одарич – і каштани

Наш міський голова з’явився в Черкасах не так давно, але вже став набагато більш одіозною постаттю ніж Олійник чи Волошин,  вже мовчу про Соколовського.
Хто не знає «мер» наш (як сам Олегович себе величає, хоча в місті Черкаси юридично не існує ні мерії, ні мера, а є міський голова, та це вже на його совісті, Тулубу ж не заважає самозватися губернатором, хоча Черкаської губернії ні на яких картах знайти я так і не зміг) народився в міті Ніжин Чернігівської області, навчався в Києві, проживає в с.Мошни....так, саме наш «мер» чомусь цурається жити в Черкасах. Хоча йдучи на вибори, запопадливо обіцяв зробити Черкаси туристичною меккою України. Доречі,мало б дивувати,не те що «меккою» вільне козацьке так і не стало, а те, що сам бургомістр, ой, в сенсі мер, тобто міський голова свій відпочинок чомусь організувує на Мадейрі, у Норвегії та в інших чудових місцях. Нажаль, ні жити в Черкасах (саме так називається глянцевий журнал мерії «Живи в Черкасах») ні відпочивати мер всіх Черкащан не збирається.

Але я не про те, я про каштани і тополі, які Олегович вже зібрався вирізати.
Ідея (це словосполучиння вже лякає – ідея і Одарич, коли ці слова стоять поруч, зразу стає моторошно за рідне місто, бо для мене воно, на відміну від очільників міста і області, є дійсно рідним) Одарича полягає в розширенні бульвару Шевченка, для всунення туди ще по дорожній полосі для автотранспорту, начебто, щоб розвантажити центр міста від надмірної кількості автівок. Ще й «мер» посилається на досвід європейських міст.
Я звичайно був в Європі, можливо, в меншій кількості міст ніж Одарич, але бачив протилежне...і в Азії і в Африці. Центр міст навпаки вберігають від автотранспорту як можуть і будують багатопоолосні магістралі на околицях, а подекуди центр взагалі роблять пішохідним.
В бесіді з певними людьми, не буду називати подробиці, вже виринали ідеї про шипування каштанів по бульвару Шевченка. Шипування це стара екологічна практика, яка прийшла якраз з розвиненого Заходу, на який так часто посилається «мер».
Шипування полягає в тому,щоб у стовбури дерев несисистемно забивати довгі цвяхи без шапок, під кутом 45 градусів. Це робить дерево небезпечним для спилювання бензопилкою, адже лісоруб не знає де саме «шипи», і при потраплянні ланцюга пилки на шип в кращому разі пилка ламається. Я звичайно проти таких радикальних методів, бо зашиповане дерево вже ніколи не вдасця спиляти звичайними методами, тільки використовуючи спецтехніку. Але напрямок думок черкащан вже інтигрується в одну спільну : чого людина яка народиль в Ніжині, навчалась в Києві, живе в Мошнах, вирішує одноосібно, долю Черкас? Я вже не кажу, про можливі бізнес інтереси, про деревообробний комбінат, де ці тополі і каштани можуть стати фанєрою, чи дошками для ліжок на яких будуть красуватись матраци кращого друга - Бродського «Вєнєтто», чи про котельню на трісках, де можна спалити черкаський бульвар. То вже компетенція уповноважених органів, слідкувати куди зникають черкаські зелені легені.
Площу біля Будинку торгівлю вже поклали під асфальт (теж кращий друг Олеговича, Микола Мирза) тож і не дивно, що черкащани серьйозно налаштовані на збереження каштанів.
Сократ казав: «Скажи будь-що, щоб я тебе побачив». Одарича обирали мером бачачи його більш-менш успішним підприемцем, ентузістом баскетболу і гарним ритором, він так щиро усміхався з глянцевих буклетів... але картинка виявилась усього-навсього картинкою. Довго будемо терпіти бургомістрів-мюнхаузенів з губернаторами-рехформаторами?

Віхи непростого життя Президента Януковича : ключові події, цитати, глибинні думки...

Незважаючи на провокації опонентів...

Створюємо позитивний імідж в Европі.

 Тільки розумом можна перемогти в дебатах.

Знання мов - козир президента кожної европейської країни.

Мужність - невід'ємна частина іміджу Президента держави.

Не просто Президент, а ще й професор!

                Законотворчість - основа успішної держави.

Бути обізнаним у всьому, тільки так можна не вдарити обличчям в багно.

Знання поезії - невід'ємна риса українського Президента.

Робити добро - девіз державника!

 Не тільки розумний, а ще й талановитий.

 Завжди близько з простим людом. Дійсно людина з народу.

 

Конструктивна критика - частина бездоганного політичного іміджу!

Здобутки молодіжної політики напередодні святкування ювілею незалежності

Я хотів би дати свою оцінку здобуткам України до 20ї річниці Незалежності з позиції молодих Українців. Адже я з 18 років цікавлюсь і живу громадсько-політичним життям. Нажаль вимушений констатувати, що за 2 десятиліття Україна здобула юридичну незалежність, але фактичної незалежністі ми так і не здобули. Мусимо визнати, що ми залежні від кредитів МВФ, російського Газу і в світлі останнах подій, можливого дефолту США. Законодавство
і Конституція в Україні діє вибірко, або взагалі не діє. Всі ми розуміємо, що ми є далеко не демократичною країною.
Адже, держава на даному етапі, усіляко сприяєї не розвитку громадянського суспільства, а перешкоджає встановленню цивілізованих засад управління державою народом України як це написано в 5-й статті Конституції України.
Взагалі, про створення громадянського суспільства в Україні говорять вже, напевно, два десятиліття, ще з часів перебудови.
Говорять всі: і журналісти, і соціологи, і аналітики, і звичайно політики. Але .
Але, я не про те. Потрібно вирішувати як жити далі, в умовах фактичного геноциду молодих людей в Україні. Чому геноциду? Давайте визнаємо, що в Україні сьогодні дорого вчитися, дорого бути здоровим, дорого мати дітей, дорого відпочивати,та й взагалі дорого жити…
Давайте визнаємо, що в Україні, та чого там, в Черкасах, небезпечно займатися молодій людині громадською роботою. І я в цьому переконався на власному прикладі. За останні декілька місяців, я і інші молоді люди, члени громадських організацій і просто громадсько-активні люди пережили значний тиск. Наприклад в мене був проведений обшук, вилучені особисті речі правоохоронцями, я вже збився з ліку, на скількох допитах, співбесідах я побував в
СБУ, міліції, УБОЗі, Прокуратурі. Також встиг за свою публічну позицію, відсидіти в ізоляторі. Ось доречі і на минулому тижні, я був в СБУ, давав пояснення.
Тому, особисто в мене, складається враження, що з невідомих причин ( можливо і відомих)
сучасна українська влада не хоче дозволити молоді, займатись громадською роботою.
Я вже не буду наводити страшну статистику наркоманії, самогубств, еміграції, злочинності серед української молоді. Це все ми і так знаємо.
А от саме переслідування молодої людини, за переконання , в незалежній державі,- це величезний злочин.
Тож я можу зробити висновок, що незадовго до святкування ювілею незалежності, ми маємо досить песимістичну картину.
І наведені мною аргументи можуть призвести до двох шляхів, якою піде молодь: або молодь змінить нині існуючу ситуацію конституційним
способом, змінивши владу і змусивши нову до демократичних, а відповідно і економічних перетворень, або, на жаль, старим як світ способом коліївщини.
Я впевнений, що молодь, як найбільш незалежна, і найбільш зацікавлена каста суспільства, знайде вихід зі склавшоїся ситуації.
Адже здобували в непростий час українську Незалежність здебільшого молоді люди, варто згадати і ланцюг злуки, і голодування студентів на граніті в Києві.
На щастя, ми живимо у вік вільного доступу до інформації, у вік інтернету. І я спостерігаю велику активність молодих людей як в громадських організаціях так і в неформальних об єднаннях.
І  я сподіваюся, що після зміни сьогоднішньої влади вже на наступних виборах, чи через імпічмент, наступні владоможці вимушені будуть врахувати
при визначенні загальнонаціональних пріоритетів - інтереси молоді.
Бо, вона повинна стати активним учасником вирішення завдань, що стоять перед державою і суспільством.

Прес-конференція після мого звільнення з ізолятора.

Акція об'єднаної опозиції в Черкасах закінчилась мордобоєм з спецслужбами або міліція наближає революцію

Я не буду писати статтю про все, що відбулося вчора в центрі Черкас. Про це ви прочитаєте в усіх газетах та на сайтах. Подаю тільки фото з коментарями.

 Оскільки судовим рішенням і парканом акцію об'єднаної опозиції заборонили на Соборній площі, пікет пройшов біля Шевченка.

                                             Чіпляю табличку, куди треба їхати Тулубу

 Початок бійки. Люди в цивільному разом з мєнтами почали хаотично хапати людей, які поверталися з пікету.

 Депутати Черкаської міської ради Булатецький, Мамалига та Воротнік не віддають хлопця в наручниках на розправу "правоохоронцям"

 Лисий і молодий - працівники невідомої спецслужби

"Невідома людина в цивільному" що стоїть біля бобіка, один з організаторів бійки в центрі Черкас.Таксі вже чікає.

 купа мєнтів дивиться як люди в цивільному одягають наручники на 16-річного юнака

поки Булатецький тримає невідому людину в цивільному, його колеги валять на землю і вдягають наручники на ще одну людину

 

Ще один в цивільному намагається на мене вдягти наручники, бобік поруч, міліціянт з захопленням дивиться як в центрі черкас люди в цивільному проводять арешти ( чи то спроба просто мене обійняти, може то була акція геїв в Черкасах?)